НАБУ підозрює заступника голови Офісу Президента Шурму у розкраданні 141 мільйона гривень

НАБУ підозрює заступника голови Офісу Президента Шурму у розкраданні 141 мільйона гривень

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру заступнику керівника Офісу Президента Ростиславу Шурмі та ще вісьмом особам. Їх підозрюють у розкраданні 141,3 мільйона гривень через схему з виплатами за електроенергію сонячних електростанцій на окупованих територіях.

За матеріалами слідства, Ростислав Шурма разом із братом Олегом через офшорні компанії на Кіпрі та Маршаллових островах контролювали три сонячні електростанції у Запорізькій області: «КД Енерджі 2», «Нацпрод» та «Відновлювальна Енергія Запоріжжя». Станції загальною потужністю 60 МВт у Василівському районі отримували виплати від державного підприємства «Гарантований покупець» за спеціальним тарифом.

Після окупації території у 2022 році об'єкти втратили зв'язок з українською енергосистемою. Попри це, за версією слідства, фігуранти продовжували подавати звітність на основі показників минулих років. Станції декларували повну технічну готовність навіть в умовах знеструмлення регіону.

За даними НАБУ, електроенергія з цих станцій фактично постачалася Запорізькому залізорудному комбінату, який перебуває під контролем окупаційної адміністрації. Водночас оплату здійснювало українське державне підприємство «Гарантований покупець». Отримані кошти виводилися на рахунки пов'язаних компаній та інвестувалися в нерухомість і нові енергетичні проекти.

Докази координації схеми детективи НАБУ отримали під час обшуку, проведеного за сприяння правоохоронних органів Німеччини.

Вищий антикорупційний суд розглядає питання про обрання запобіжних заходів усім дев'яти підозрюваним.

За інформацією Forbes, «сонячний скандал Шурми» став причиною звільнення Володимира Кудрицького з посади голови «Укренерго» у серпні 2023 року.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.